повітря повільно гусне наче кисіль
метеликам важко поворухнутися в ньому
яблука перезрілі пожовкле листя і цвіль
суміш що провокує непереможну втому
повітря холоне ніби більшає глибина
тягне до себе аж за межу провалля
рибка складає плавці згодна торкнутися дна
здатись без опору милості засинання
повітря бринить прозоріє кришталем
збільшує лінза завмерлі останні кадри
на цьому б завершити й не відчувати щем

Оригінал на Дрімі