Согласна.Я тоже скажу-СПАСИБО!

Оригинал взят у nazlo_vsemu в Согласна.Я тоже скажу-СПАСИБО!

Юрий Бутусов поделился фотографией Volodymyr Semkiv.

6 мин. ·

Это правда. Я тоже напишу статус с благодарностью Александру Валентиновичу. А потом, надеюсь, и книгу удастся с ним сделать, где я постараюсь рассказать на какой тонкой грани Турчинов удержал ситуацию в стране. Его часто называют "пастором". А это настоящий мужик. Настоящий боец. Настоящий миссионер. Но не политический решала, нет. Никто не знает какой ценой далось ему это испытание. Учитывая состояние здоровья Александра Валентиновича, это было чистое самопожертвование. Мне кажется, Он всю жизнь шел, чтобы выстоять и вывести народ через тернии этих супертяжелых шести месяцев. Я горжусь, что судьба свела меня с такой личностью.

Volodymyr Semkiv

До інавгурації нового президента України лишається менше доби. Сам час сказати одну річ. Хотів би висловити слова поваги в.о. президента і головнокомандувача України Олександру Турчинову. Я змінив до нього своє ставлення. До того Турчинов мені асоціювався з навіженим оратором, якого краще не випускати до мікрофона Майдану (хто чув, той зрозуміє). "Права рука" Тимошенко, "сірий кардинал" тощо.

Олександр Турчинов уперше здивував тоді, коли відмовився очолювати виборчий штаб Юлії Тимошенко. Погодьмося, в момент його призначення на посаду голови Верховної Ради ми всі були певні, що функція Турчинова – розчистити шлях до президентства ЮВТ. А він відійшов убік, кинув людину, з якою пліч-о-пліч стояв у політиці понад 15 років, зосередившись на загальнодержавних справах. Вікторія Сюмар зовсім недавно згадувала про те, наскільки працездатним виявився Турчинов. Хоча, звісно, в нього далеко не все виходило – але треба визнати, що не виходило всім. Турчинов зловив весь негатив як "главний по хунтє".

Що ще можна згадати? Вразило, що на свій день народження Турчинов попросив не дарувати дорогих подарунків (а тіпа ж голова держави), просив книжки. Мав їхати у Вільнюс на зустріч спікерів ЄС – скасував поїздку через загострення у Слов'янську. Сьогодні Денис Бігус згадував про те, як Турчинов провів через Верховну Раду законопроект про скасування одіозної тендерної норми, котру прописали для Міноборони. Ну і ще свіже – за пару днів до припинення виконання обов'язків президента він поїхав в зону АТО, хоча, в принципі, міг би взагалі не їздити. Показуха? А що йому показувати – я, наприклад, не думаю, що Турчинов надовго вирішив лишатися у великій політиці.

Часто я думаю: тоді, три місяці тому, ще до інтервенції Росії в Крим, до "русской вєсни" на Донбасі, – чи був більш достойний претендент на пост в.о. президента? Чи знаєте когось проворнішого з числа депутатів ВР, хто мав стати спікером? Єдиним альтернативним кандидатом, якого запропонували тоді на голосування, був Порошенко. Але ж ми розуміємо, що тоді пре-каденція Петра Олексійовича була б суцільною виборчою кампанією. Кажете, Гриценко? Ну, ми мусимо враховувати те, що спікер/в.о.президента мусив би виступати консолідуючою фігурою. Словом, думаю над лютневими виборами спікера і тепер упевнююся, що гідної альтернативи не було.

Коротше. Попри все, респект, Trueчинов!:)

П.С. Усвідомлюю, що нижче піде полеміка про провали: про здачу Криму, про запізніле АТО... Я маю свої аргументи – але на коментарі не відповідатиму, бо за пару годин сідаю в потяг і їду в Карпати. А ви потім розкажіть, як минула інавгурація:)

Правда согласна и с одним из комментариев....

Сергей Ковалев Не знаю, как кто, а я присоединяюсь, ведь все умные, все знают как делать, а кто-то пришел и делал. У меня лично только один вопрос - Пашинский, а так респект и уважуха

Женское коварство

Оригинал взят у darlingvera в Женское коварство

Оригинал взят у pryf в Женское коварство

Хмурая утренняя маршрутка добирается из спального района в центр. Через все пробки, заторы, светофоры… Народ спит или пытается дремать. И тут на остановке вваливается мужик, довольный как целое стадо слонов. Плюхается на сидение рядом со строгой женщиной учительского вида, достает из кармана мобилу и, дыша свежим выхлопом, погружается в оживленный диалог.

– Але, Санька? Скажи мне срочно телефон Наташки. Какая она баба, ух, какая она баба… А как она минет делает – м-м-м, умереть не встать, моя жена так не умеет… Да, повтори еще раз, я записываю… Да, спасибо, что познакомил! — и все это минуты на три, с подробностями, эмоциями до потолка и матом через два слова на третье.

( Читать дальше... )