Герої України!
Оригинал взят у
mammamia007 в Герої України!

Разом із Діаною Макаровою ФОНД Дианы Макаровой були на запису программ про ПТСР. Героями були бійці батальону Донбас.
Розмова була дуже важка, оскільки хлопці ще там, на війні...
Вони торкнулися дуже важливих тем, що суспільство повинно дивитися денно і нішно сводки із фронту та боятися за те, щоб теж саме не було у них вдома.
Один боєць, сам із Донецька. у нього зараз нічого не лишилося, ні дому, ні рідного міста, ні друзів...
Розмовляли відверто та із запалом..
Підняли багато тем, і те, що у нас на Україні іще пострадянська система психіатріїї, що ця тема досить закрита, що суспільство ховається від війни за бажанням робити вигляд, що війна десь далеко.
Вчора ввечері ми із Nataly Voronkova Diana Makarova обговорювали тему реабілітації поранених, переселенців та полонених, та дівчата думали де дістати такі необхідні для дитячих будинків памперси, соки, пюре та каші....Давайте допоможемо їм разом!
Ще у ефірі від бійців пролунало важлива та наболіла для мене особисто інформація про волонтерів.
Волонтери у шпиталях, вони досить різні, як і усе наше суспільство. Тому деякі волонтери забувають, що вони тільки помічники рідним та лікарям, рука підтримки для поранених. Вони повинні розуміти, про що варто розмовляти із пораненими, коли треба вийти із палати - не заважати бути наодинці із родиною, не сидіти у палаті весь час. Це досить делікатна міссія, бути помічником, а не панібратом, бути корисним, а не нав`язливим. Це всі мої думки, та я рада, що вони пролунали від бійця...
Про деякіх психологів, які самі неготові надавати допомогу пораненим, тому-що вони там не були. Про капеланів, про прояви війни... про підготовку воїнів до бою.
Хотіла ще поговорити про бойовий стресс, про способи його зняття, але часу як завжди, не хватило.
Дякую, Тарас та хлопці із "Донбасу" - ви справжні!
Cлава Україні!
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)


Разом із Діаною Макаровою ФОНД Дианы Макаровой були на запису программ про ПТСР. Героями були бійці батальону Донбас.
Розмова була дуже важка, оскільки хлопці ще там, на війні...
Вони торкнулися дуже важливих тем, що суспільство повинно дивитися денно і нішно сводки із фронту та боятися за те, щоб теж саме не було у них вдома.
Один боєць, сам із Донецька. у нього зараз нічого не лишилося, ні дому, ні рідного міста, ні друзів...
Розмовляли відверто та із запалом..
Підняли багато тем, і те, що у нас на Україні іще пострадянська система психіатріїї, що ця тема досить закрита, що суспільство ховається від війни за бажанням робити вигляд, що війна десь далеко.
Вчора ввечері ми із Nataly Voronkova Diana Makarova обговорювали тему реабілітації поранених, переселенців та полонених, та дівчата думали де дістати такі необхідні для дитячих будинків памперси, соки, пюре та каші....Давайте допоможемо їм разом!
Ще у ефірі від бійців пролунало важлива та наболіла для мене особисто інформація про волонтерів.
Волонтери у шпиталях, вони досить різні, як і усе наше суспільство. Тому деякі волонтери забувають, що вони тільки помічники рідним та лікарям, рука підтримки для поранених. Вони повинні розуміти, про що варто розмовляти із пораненими, коли треба вийти із палати - не заважати бути наодинці із родиною, не сидіти у палаті весь час. Це досить делікатна міссія, бути помічником, а не панібратом, бути корисним, а не нав`язливим. Це всі мої думки, та я рада, що вони пролунали від бійця...
Про деякіх психологів, які самі неготові надавати допомогу пораненим, тому-що вони там не були. Про капеланів, про прояви війни... про підготовку воїнів до бою.
Хотіла ще поговорити про бойовий стресс, про способи його зняття, але часу як завжди, не хватило.
Дякую, Тарас та хлопці із "Донбасу" - ви справжні!
Cлава Україні!